Сторінка логопеда

         

Вчитель-логопед:  

 

Танська Олександра Юріївна

Освіта: повна вища

Спеціаліст другої категорії

Вчитель-логопед:  

 

Зубрицька Романа Романівна

Освіта: повна вища

Спеціаліст першої категорії

 

 

 

 


 Як розвивати мовлення дітей?

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.

2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.

4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.

5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!

6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.

7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.
                                                                                                                   

Шановні батьки!

Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань,  які ви можете почути від логопеда:

1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління,  лепет, перші слова, фрази).

4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.

5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.

6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.

7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.

 

Правила мови

1.Під час розмови завжди дивись в

обличчя співрозмовника, це допоможе говорити сміливо і впевнено.

2.Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.

3.Говори голосно, чітко, виразно!

4.Говори на видиху.

5.Чітко дотримуйсь пауз між реченнями.     

                                                                                             

Правила мовлення

 

1.Коли говориш, дивись в очі співрозмовника.

2.Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3.Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.

4.Перед мовленням зроби вдих, потім говори плавно на видиху.

5.Чітко вимовляй всі звуки.

6.Сурово дотримуйсь пауз між реченнями.

7.Говори чітко, голосно, виразно, спокійно, плавно!

8.Проводь мовленнєву зарядку:

*вправи на розслаблення,

*дихальні вправи,

*артикуляційні вправи,

*голосові вправи.

9.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленням активно і систематично.

 

 

 Коли дитині потрібен логопед?

 

 Діти дуже не схожі один на одного не тільки зовнішністю і характером, але й особливостями свого розвитку. Одні вже в однорічному віці старанно повторюють за дорослими слова і по сто разів на день намагаються назвати все, що бачать навколо. Інші тільки після двох років починають намагатися вимовляти щось більш складне, ніж дитячий лепет.

 Як би там не було, мовний розвиток дитини починається з того, що малюк копіює батьків, повторює за ними слова, які спочатку складаються в смішні і безглузді комбінації, а потім стають все більш зрозумілими та розбірливими.Незалежно від того, в якому віці дитина почала говорити, батькам дуже важливо вчасно переконатися, що її мовний розвиток йде в потрібному напрямку, а якщо це не так, то можливі проблеми краще вирішити в ранньому віці. Як допомогти дитині правильно говорити. Наскільки правильно і добре буде розвиватися дитяча мова, багато в чому залежить від батьків. Ні в якому разі не рекомендується перекручувати слова в спілкуванні з малюком і сюсюкати. Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, простою і зрозумілою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати своїх батьків, і зовсім скоро мова дитини буде сповнена тих слів і зворотів, які мама і тато використовують у повсякденному спілкуванні з нею. На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка в сім'ї. Сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків і скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови дозволять уникнути ризику розвитку заїкання і неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує трохи гаркавити і вимовляти неправильно звуки. Батьки можуть дитині допомогти зробити мову більш правильною за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книг, розучування віршів і загадок, та й просто спокійного взаємного спілкування. Але при цьому важливо вчасно зрозуміти, чи є недоліки в дитячій мові природним етапом розвитку або вони є проявленням проблем, що вимагають втручання фахівця-логопеда.

Пам'ятка для батьків

 

1.Тільки разом з дитячим садком можна досягти бажаних результатів у вихованні та навчанні дітей. Учитель - логопед, вихователь – ваші перші порадники і друзі вашої сім’ї. Радьтеся з ним, підтримуй авторитет.

2.Щоденно цікавтеся навчальними успіхами дитини ( запитуйте: «Що ти сьогодні нового довідався?»), радійте успіхам не дратуйтесь через невдачі сина чи дочки.

3.Регулярно контролюйте навчання дитини та надавайте, якщо можете, відповідну допомогу. Допомога та контроль не повинні бити муштрою, настирливим моралізуванням виснажуючи дитину. Головне – збуджувати інтерес до навчання. Навчання і виховання дитин и повинно проводитися за допомогою ігрових ситуацій.

4. Обов’язково відвідуйте всі заняття та збори для батьків. Якщо не можете,повідомте про це вчителя- логопеда, вихователя особисто.

5. Перевіряючи роботу дитини націлюйте на те  щоб вона уміла довести правильність виконаного завдання,  нанести свої  приклади. Частіше запитуйте  - «Чому? Докажи. А чи неможна по іншому?»

6. Сприяйте тому, щоб дитина брала  участь у всіх заходах, які проводяться в групі, дитячому садку.

7. Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини  (про себе, про товаришів, про дитячий садок) до кінця. Поділитися своїми переживаннями  - природна потреба розвитку.

8. Обов’язково надавайте посильну допомогу дитячому садку (організовуйте виходи до театру на екскурсії, проведення ранків, виготовлення наочних посібників, проведення занять з батьками).  Якщо вчитель – логопед, вихователь не дав вам доручення, запропонуйте свою допомогу самі. Ваша допомога дитячому садку  позитивно позначиться, на вашій дитині, допоможе вам оволодіти мистецтвом  виховання.

9. Важливою умовою  оволодіння  мистецтвом виховання є систематичне виконання рекомендацій по педагогічній  самоосвіті та  правильність організації життя дитини в сім’ї.

    Мова – це дуже важливий елемент у розвитку малої дитини. Завдяки мові вона може висловлювати свої потреби, вступити в контакт з однолітками й дорослими, описувати явища. Однак це не є вроджений навик. Дитина засвоює мову від безпосереднього оточення: перш за все від матері, шляхом наслідування.

Розвиток мовлення дитини від народження до 7 років можна розділити на чотири періоди: період мелодії (від народження до 1 року), період слова (від 1 до 2 років), період речення (від 3 до 4 років) і період конкретного дитячого мовлення (від 4 до 7 років).

Усі діти проходять ці етапи розвитку в однаковому порядку, проте відрізнятися може темп розвитку, що залежить від зрілості й готовності нервової системи конкретної дитини. Маленька затримка не повинна бути причиною для занепокоєння – проте затримка в появі окремих звуків не може перевищувати 6 місяців.

Якщо ви помітили, що ваша дитина:

● у віці 6 місяців не «белькоче»;

● після завершення 1 року не може сказати окремих слів чи складів;

● не розуміє ваших простих команд;

● у віці 2-х років не вміє сказати простих слів, як-от «мама», «тато», «баба» тощо;

● між 2 і 3 роками не спроможна висловити простого речення;

● у 3-річному віці не вимовляє голосних a, o, e, i, и;

● у 4-річному віці не зуміє розповісти простої історії-замальовки, слабко вимовляє прості слова, перекручуючи їх, не вимовляє: ф, в, к, ґ, л, сь, зь, ць, дзь;

● між 5 і 6 роками не може вимовити звуків: с, з, ц, дз, ш, ж, ч, дж; а також переставляє склади всередині слова чи скорочує слова;

● від 6 до 7 років не вимовляє звуку «р» або його спотворює;

а також, якщо ваша дитина:

● має звичку дихати ротом, пускаючи слину;

● не може правильно ковтати;

● під час мовлення висуває язика між передніми зубами;

● коли є сумніви, чи дитина добре чує – тоді зверніться до фахівця.

Дуже важливо, щоб батьки стежили з самого початку за розвитком мовлення своєї дитини, якомога швидше реаґуючи на будь-які недоліки. Нормальний розвиток мовлення залежить від багатьох факторів: психічних, фізичних та екологічних. Причин дефектів мовлення – чимало, так само немало є видів спотворення звуків.

 

АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА
   

      Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.
Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”)!
Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
 1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
  2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
  3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
  4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.
  5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
  6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
  7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.
  8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
  9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.
  10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
 11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.
12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

МОВА – невичерпне джерело розумового розвитку дитини,скарбни­ця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, спри­ймання, збагачуються знання про оточуючий світ.
Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвит­ку її мови, належить сім’ї.Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мов­них недоліків своїх дітей. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини. 

Причини мовних порушень

  -порушення слуху
– порушення будови мовного апарату (неправильний прикус, укорочення під’язикової вуздечки, несформованість зубного ряду, високе чи низьке піднебіння і т.д.);
– невірне мовлення оточуючих людей;
– вплив соціальних факторів (обмежене спілкування з дитиною).
Неправильне мовлення дорослих призводить до наслідування їхнього мовлення дітьми, яке вони сприймають як зразок. Це одна із поширених причин формування неправильної вимови у дітей.Дорослим слід пам’ятати про те, що регулярне спілкування з дитиною є необхідною умовою для розвитку мовлення, мислення, особистості та загального розвитку взагалі. 
   

 До уваги батьків, діти яких займаються  з логопедом!

      Пам ‘ятайте:

1.    Дитина має бути готовою до роботи з логопедом , тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

2.   При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3.   Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4.   Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5.   Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6.   Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7.   Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

8.   Виконуйте вдома завдання , які отримує дитина в дошкільному закладі

Поради батькам

1.    Розмовляйте з дитиною кожної вільної хвилини.
2.  Спонукайте до звуконаслідування, промовляння   перших правильних слів.
3.  Якомога  більше залучайте  дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.
4.  НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам’ятайте, що дитині  потрібно чути лише правильну мову!
5.  Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.
6.  Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бе­режливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.
7.  Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до склада­ння лічилок, чистомовок, загадок, віршів.
8.  Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові   СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!
9.  Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно   літературної норми!
10.  Не забувайте доречно вживати прислів’я, приказки, загадки!
11.   ВИПРАВЛЯЙТЕ  МОВУ ДИТИНИ! 
12.  Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

Мова дорослих – взірець для наслідування

Мова дорослих – приклад для дітей.
Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам’ятовування.
Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. 

Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратова­ність у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.
Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою бать­ків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так ви­ховується неуважність до слова. 
Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, ви­мова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.
Батьки мають  берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини.  Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання телевізору, голосні розмови дорослих. Першою озна­кою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

СПРОБУЙТЕ РАЗОМ ІЗ ДИТИНОЮ                                  

“Зайчик”

На землі сніжок лежить, 
(плавні рухи руками, розвести їх над “землею”)

Зайчик по сніжку біжит
(Пальчикова фігурка, “зайчик”)

Мерзнуть вушка, 
(Згинати й розгинати пальці – “Вушка”)

Мерзнуть лапки, 
(Ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи їх). Наприклад, кулак – кулак – долоню.

Бо без валянців 
(Утворити немовби дві “мисочки” долонями)

Та шапки. Ой! 
(Двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру й піднести над головою).

“Зайчика злякались”

Ми ходили по гриби, 
(Переступати двома пальцями по столу; “Гриб” – накрити кулачок опуклою долонею).

Зайчика злякались 
(“Зайчик”)

Поховались за дуби 
(“Дерево” – дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест).

Розгубили всі гриби 
(“Гриб” і “Кошик” – з’єднати дві опуклі долоні).

Потім засміялись – 
(усміхнутися)

Зайчика злякались! 
(“Зайчик”; показати на нього вказівним пальцем другої руки).

                                                       ”  Їжачок”

Їжачок – хитрячок. 
(Їжачок – з’єднати долоні разом з пальцями вгору);

Голочки гостренькі, 
(великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).

Ось Грибки під дубком 
(Дерево)

Він збира маленькі 
(“Гриби”)

“Коники”

(“Дах” на головою)По гладенькому столі 

(“Коник” чотирма пальцями (крім великого) стукати по столу)

Пальчики стукочуть. 
(Стукати голосніше)

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, 
(Стукати ритмічно, цокаючи язиком).

За місток. 
(“Місток” – поставити руки (паличкою” одна на одну)

За млинок 
(“Млинок” – крутити кулачками один над одним)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, 
(“Коник”).

В чисте поле, за лісок 
(“Дерево”)

Цок-цок-цок, цок-цок-цок, 
(“Коник”)

 

Потім знову в дитсадок. 

“Котик”

Котик пухнастий, 
(“Котик” – із кулачка відставити великий палець та мізинчик).

Вушка маленькі 
(Поворушити відставленими пальцями).

Лапки м’якенькі. 
(Скласти пальці в кулачок).

Кігті гостренькі, 
(Зігнути пальці і поворушити ними).

“Гуси-гусенята”

Гуси-гусенята на ніжки 
(“Гуси” (обома руками): показати на ноги.)

Одягли червоні панчішки.

І пішли рядком до корита 
(“Йдуть” поряд)

Свіжої водиці попити. 
(Нахиляються та підіймають “голівки”).

 

 

 

ВЗАЄМОЗВЯЗОК РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК

       ТА  МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

 

Вчені – дослідники вагомими доказами підтвердили, що  є всі підстави розглядати кисть руки дитини як орган, що активізує й стимулює діяльність кори головного мозку, підвищує працездатність усіх її відділів, позитивно впливає на формування в дошкільників вищих пізнавальних функцій, особливо мислення й мовлення. 

 Високий рівень сформованості дрібної моторики дитячих пальців забезпечує також достатній розвиток пам’яті, уваги, зв’язного мовлення й робить руку готовою до письма. Оволодіння ж самою технікою написання літер потребує злагодженої роботи дрібних м’язів усієї руки, а також розвиненої слухової уваги. Тому варто починати розвивати дрібну моторику задовго до школи.  З метою корисним буде запропонувати дітям виконання наступних завдань:

  • катання кульки, зліпленої з пластиліну (беруть участь всі пальці і потрібні певні зусилля);
  • перебирання великого дерев’яного намиста, речовин в мішечках чи саморобних іграшках (крупа, дрібні камінці, насіння тощо);
  • намотування ниток на котушку;
  • складання пірамідок, втулок (бажано дерев’яних), предметних розрізних картинок, пазлів;
  • розстібання ґудзиків, робота зі шнрівками;
  • розривання паперу на дрібні шматочки – роблять малюки це із задоволенням упродовж 2-3 хвилин (беруть участь майже всі пальці рук);
  • вирізання дрібних деталей ножицями;
  • малювання пальчиком у повітрі, в посудині з манкою чи піском. Як варіант, можна заховати у сипучій речовині певний предмет та запропонувати дитині його віднайти; 
  • виготовлення аплікації з різних круп (гречки, пшона і т.п);
  • обведення контурів предметних зображень кольоровими олівціями з подальшим їх розфарбовуванням;
  • імітація танцювальних рухів пальчиків.

  Таких вправ  для пальців можна вигадати  дуже багато. При їх виконанні кисті рук стають гнучкими, рухи – вільними, що в майбутньому допоможе дитині гарно писати, малювати, конструювати. Корисними для дитини будуть ігри з використанням мозаїки, паличок для рахування або сірників. З них можна викладати літери або різні фігурки: квадрат, трикутник, будиночок, парканчик і т.п. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є проведення пальчикової гімнастики, яка включає в себе декілька ігор. Це інсценування віршиків, рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. При цьому, відбувається розвиток почуття ритму, яке поступово підготовляє дитину до роботи над звукоскладовою структурою слова, над наголосом, інтонаційною виразністю. Більшість з таких ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз» і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками. Цінність пальчикових ігор полягає в тому, що вони дуже емоційні і водночас легкі у проведенні. Тому їх зручно  організовувати будь-де: повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома.  

Пам'ятайте: для того, щоб дрібна моторика рук виконала велику місію, покладену на неї, необхідно організувати належну роботу. Тільки  розвиваючи рухи рук дитини регулярно, всебічно, методично грамотно можна вирішити одночасно декілька проблем: вплинути на загальний інтелектуальний розвиток дитини, покращити розвиток усіх сторін мовлення малюка, підготувати  його до оволодіння навичками письма.

Запуск мовлення у дитини із затримкою мовного розвитку (ЗМР)

Багатьох сучасних батьків хвилює те, що їх діти довго не можуть навчитися розмовляти та зазнають труднощів у спілкуванні з оточуючими. З інтернету вони дізнаються про термін «запуск мовлення». Але не завжди розуміють, що це означає і чи потрібні такі заняття саме їхній дитині.

Перш ніж відповісти на питання, що таке «запуск мовлення», розглянемо які питання турбують батьків.

З якими питаннями найчастіше звертаються батьки малюків до логопеда?

1. Моїй дитині 2 роки, а вона мовчить

Так, справді, якщо дитині 2 роки і в неї немає простих слів (ням-ням, му-му, ко-ко, дай, бі-бі і тому подібне), це привід звернутися за консультацією до логопеда. Адже, в нормі перші прості слова у дитини мають з`явитися в рік.

2. Моїй дитині 3 роки і вона не говорить фразами, лише окремими словами

По нормам розвитку мовлення вже у 2-2.5 роки у дитини має з`явитися проста фраза по типу: «Мама, хочу пити», «дай бі-бі» і т.п. Якщо дитині вже 3 роки, а в неї немає фразового мовлення, це привід проконсультуватися з логопедом. Звісно, можна почути думку, що вікові норми розвитку не відповідають сучасним дітям і вони починають розмовляти пізніше, але чи ідуть сучасні діти в школу пізніше, скажімо в 10 років? І в них ще є достатньо  часу, щоб наздогнати однолітків. Авжеж ні, в школу діти ідуть у 6-7 років і часу для того, щоб наздогнати однолітків у них не так багато, на жаль.

3. Те, що говорить моя дитина, розумію тільки я

Схожі скарги можна почути від батьків, котрі стурбовані тим, що дитину не розуміють оточуючі. Вони кажуть спеціалістам про те, що дитина вигадала «свою мову», яка складається з набору звукосполучень, якими вона позначає предмети, свої потреби і прохання.

4. Моя дитина не говорить, або говорить менше в порівнянні з однолітками

Скарги на те, що дитина не говорить, спеціалісти можуть почути від батьків дітей різного віку. «Відсутність» перших слів має насторожити батьків 1-1.5 річної дитини.

5. Моя дитина не говорить, а показує на предмети пальцем

В діалозі з дорослим дитина використовує різні жести, котрі означають: «подивись на…», «дай мені…», «покажи мені…». Коли малюк використовує такі жести, він чекає миттєвої відповіді або дії. Аби скоріше отримати бажане, дитина робить жест повторно або починає вередувати.

При всіх вищезазначених випадках батькам малюка варто звернутися за консультацією до логопеда, і за необхідністю відвідувати індивідуальні ігрові заняття по запуску мовлення.

 

Що означає термін «запуск мовлення», який часто використовують спеціалісти?

«Запуск мовлення» – це коли дитина почне повторювати прості слова та фрази за дорослими, адже саме через імітацію запускається і розвивається мовлення у людини. Поки дитина не буде повторювати за мамою, татом прості звуки, лепетні слова, на жаль, мовлення буде відсутнє, або не буде розвиватися. Дитина буде ніби стояти на місці у своєму мовному розвитку.

Отже, заняття із «запуску мовлення» – є першим етапом при роботі з дитинкою із ЗМР (затримкою мовного розвитку). Деяким дітям достатньо лише цього першого поштовху, щоб рівень розвитку їхнього мовлення наздогнав однолітків. Деякі діти після «запуску мовлення» потребують подальших занять з логопедом, по розвитку фразового мовлення, розвитку розуміння мовлення, розвитку складової структури слова, а також розвитку граматичної структури мовлення.

 

Логопедичний масаж як основа в подоланні дизартричних порушень у дітей дошкільного віку

            Логопедичний масаж посідає основну ланку з напрямків в корекційно-логопедичній роботі з дизартричними порушеннями у дітей дошкільного віку.

     Тож, пропонуємо в технології-методиці взяти за основу логопедичний масаж з праць О.Ф. Архіпової, а саме класичний, точковий та зондовий (за Є.В.Новіковою). Всі перераховані прийоми логопедичного масажу описані та аналізовані в другому розділі магістерської роботи                              

Також до технології-методики увійшов точковий масаж за методикою А.О.Уманської, що є різновидом рефлексотерапіїї (метод діагностики та лікування людини шляхом впливу на біологічно активні точки і ділянки на тілі людини), який передбачає стимуляцію точок дев’яти біологічно-активних зон. Масаж кожної точки здійснюється легкими обертовими рухами (3-4 оберти в кожну сторону протягом 15–30 с. в такій послідовності: точки 1 та 2 зон для покращення загального стану організму та функціонування м’язової системи дитини; точки 3-7 зон для покращення мовлення дітей та підготовки артикуляційного апарату до мовленнєвої діяльності; точки 8 та 9 зон – загально тонізуючий та загально зміцнюючий вплив на організм.                      

Точковий масаж рекомендуємо проводити на початку логопедичного заняття у поєднанні із загальним масажем шиї та обличчя, а також масажем язика.   

Далі пропонуємо використовувати Су-Джок терапію, що є одним із різновидів загальної рефлексотерапіїї, як і точковий масаж за А.О.Уманською. В основу Су-Джок терапії покладений рефлекторний механізм взаємодії біологічно активних точок, розташованих на поверхні тіла людини, з різними органами та системами організму. Особливість методики Су-Джок терапії полягає у впливі на кисті та стопи, на яких розташовані високоактивні точки. Су-Джок терапія використовується для поліпшення психоемоційного стану дітей, формування почуття ритму, як основи складової структури слів, з одночасним проговорюванням голосних звуків, тактильно-пропріоцептивної стимуляції в певному ритмі та розвитку дрібної моторики пальців рук. Масаж дозволяє активізувати міжпівкульну взаємодію та синхронізувати роботу обох півкуль мозку.                                                           

Для прикладу, опишемо алгоритм роботи із застосуванням тренажерів Су-Джок терапії (кільця, браслети, колючі джгутики) та м’ячиків «їжачків».            

Пропонуємо включення у корекційну роботу наступні вправи, які описані в працях В.І.Галущенко.

До логопедичного масажу додаємо також нетрадиційний вид масажу, наприклад масаж кистей рук. Масаж необхідно починати з розтирання, яке триває біля однієї хвилини. Потім розворушують суглоби: десять разів різко стискають пальці в кулаках і миттєво розтискають. Тоді десять разів повільно стискають в кулак і з силою розтискають, відкинувши їх у боки. Тепер кожний палець розминають двічі-тричі від кінчика до основи з усіх боків. Найкраще це робити почергово − спершу на правій руці, так само − на лівій. Потім розминають долоню − від внутрішнього краю (зони хребта) до основи та зовнішнього краю, а також по середній лінії − від пальців до зап’ястя. Після того розминаємо зап’ястя. Ретельнішого масажу вимагають зони уражених органів і частин тіла. Закінчуємо масаж розтиранням кистей.                 

Також до нетрадиційного масажу пропонуємо додати горіховий масаж, а саме волоським горіхом. Він прекрасно усуває стрес, позитивно впливає на точки, що сприяють розвитку мовної активності дітей та дрібної моторики. Його можна розмалювати для цікавості та провести масаж в ігровій формі (перекочувати між двома долонями, перекочувати між пальцями однієї руки та перекладати горіхи) з віршованим супроводом.                                          

Запропонований нетрадиційний масаж також охоплює шишковий масаж (перекочувати між двома долонями, перекочувати між пальцями однієї руки та перекладати шишки), пальчиковий басейн (наприклад шукати іграшки, перебирати (фасолинки, камінці, кульки) великі-маленькі предмети, тобто сортувати та масаж щіткою (використання в положенні гладкої частини до долоні та навпаки, ворсою до долоні). Комплекс вправ щіткою може бути з: погладжування від кисті до ліктя, поплескування по долоні, погладжування та поплескування в різному ритмі та темпі.                                      

  Також пропонуємо масаж прищіпками, який проводиться процедура від 3-5 хв. до 7-10 хв.. Процедура проходить шляхом механічного придавлення кінчиків пальців для активізації незрілих клітин головного мозку за алгоритмом: 1-3 день великий палець; 4-6 день великий та вказівний пальці; 7-9 день великий, вказівний та середній пальці.                                            

В завершення до логопедичного масажу пропонуємо в техніці-методиці використати самомасаж. Діти можуть самостійно зробити собі масаж рук, кистей, обличчя та артикуляційного апарату (губ, язика, щік) в ігровій Кусати язик із силою (до білого кольору), від кінчика до кореня язика та з боків – можна виконувати під час гри, прогулянок тощо.